Ярема Ковалів назвав масштаби корупції в органах рибоохорони

27.10.2015 10:35

Діюча рибінспекція є частиною браконьєрства та роками займалася здирництвом з рибалок. За певну плату вона забезпечувала рибалкам неофіційне право на вилов риби, в тому числі  в заборонені періоди та в заборонених місцях. Щорічний тіньовий ринок «хабарів», що їх отримувала рибінспекція, сягав кількох десятків мільйонів гривень. Про це Голова Держрибагентства Ярема Ковалів повідомив на брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі 26 жовтня 2015.  

«Більше 3 тис човнів зараз здійснюють промисловий вилов в Україні. Ми неодноразово чули від громадських активістів і рибалок про те, що йдуть тотальні побори. Для того, щоб човен вийшов на воду треба сплатити неформально від 500 до 2 тис грн., залежно від періоду і місця. Проста математика говорить, яка це масштабна проблема в межах України», – заявив під час брифінгу Ковалів.

Він додав, що забезпечення належної системи контролю на водоймах – запуск рибного патруля є основою реформування рибного господарства. Без її запровадження не запрацює жодна з розроблених реформ, включаючи дерегуляцію,  стимулювання інвестицій та аквакультури.

«30 вересня Кабміном схвалена повна ліквідація органів рибоохорони в Україні і створення нового рибного патруля. Відповідна реформа передбачає рішучі і безкомпромісні антикорупційні заходи, завдяки їм ми отримаємо  новий  орган з якісно іншими принципами і стандартами роботи. В першу чергу це новий персонал, відібраний на основі відкритого конкурсного відбору, люди  незаплямовані корупцією. З високою мотивацією, ті, хто по-справжньому вболіває за галузь. Це сучасне технічне оснащення та системи моніторингу, кращий закордонний досвід», - зазначив Голова відомства.

За словами Коваліва, загальна чисельність персоналу в новому рибному патрулі  буде меншою, проте кількість оперативних співробітників збільшено із сьогоднішніх 500 інспекторів до 800-1000 рибних патрульних. Завдяки оптимізації держава зможе підняти заробітну плату інспекторам із сьогоднішніх 1,5 тисяч до 4-6 тисяч гривень.

«В новому рибному патрулі адміністративного персоналу буде менше, а реальних оперативників «на воді» - вдвічі більше. Простий приклад, у  нас сьогодні 27 теруправлінь, в кожному є спеціаліст по боротьбі з корупцією. І жодного зафіксованого випадку корупції за 3 роки. Питання, чому держава витрачає кошти своїх платників  податків на оплату праці  співробітників з нульовим KPI? Звичайно, такий підхід  завжди продукує невдоволення тих кого звільняють. Але чи  сьогодні держава задоволена їх роботою?»,заявив Ярема Ковалів.

За його словами, подібний підхід до реорганізації  використовувала більшість країн,  що проходили реформування. Зокрема,  під час реформи правоохоронних органів у Грузії  з 85 тис співробітників за перші 2 роки звільнили 75 тис, загальна чисельність правоохоронців у Грузії сьогодні – 26 тисяч,  при цьому  якість сервісу і правоохоронної функції значно  підвищилася.

Ярема Ковалів зазначив,  що навіть з новим персоналом, але без хороших човнів та  іншої техніки, а також необхідного забезпечення паливно-мастильними матеріалами рибний патруль не зможе показати високі результати, тому Держрибагентство активно працює із іноземними донорами задля залучення фінансування на їх придбання.  Також ведуться переговори щодо  залучення європейських експертів до освітньої підготовки рибного патруля. 

«Ми хочемо навчити наших нових патрульних сучасним методам роботи. Тому, вже в новому рибному патрулі, в першу чергу, в Києві та Київській області, де буде перший запуск, буде також закуплено сучасне нове обладнання. Ми залучили і зараз ведемо активні переговори з європейськими країнами для того, щоб наші працівники могли там пройти навчання, а працівники європейських країн поділилися з нами досвідом. Перший обмін досвідом відбудеться найближчим часом під час проведення семінарів в Румунії. Активно співпрацюємо в цьому напрямі з Естонською Республікою та Норвегією» - додав Ярема Ковалів.

Версія для друку