Заступник міністра Мінагрополітики з питань європейської інтеграції Владислава Рутицька дала інтерв’ю інтернет-виданню «Європейська правда»

-Перш за все, які напрямки відносяться до ваших обов’язків?

- Структуру міністерства затверджено лише зараз. Відповідно до неї,  у моїй зоні відповідальності три блоки. Перше – департамент зовнішньоекономічної діяльності, а відповідно це не лише європейський ринок, а й ринки всіх інших країн. Це, зокрема, питання розширення ринків збуту вітчизняної продукції та супроводження проектів закордонних інвесторів.

- Включаючи ринки Митного союзу та, зокрема – РФ?

- Так, і ці ринки також. Друга частина моїх повноважень – адаптація української системи оцінки якості до європейської. Ще один напрям - взаємодія міністерства з громадськими організаціями та профільними організаціями виробників. Також мені доручено представляти міністерство у Аграрному комітеті Верховної ради – насамперед у питаннях, що пов’язані із гармонізацією нашого аграрного законодавства до європейського.

- Щодо цієї адаптації. Із наступного року Україна відкриває свій ринок перед товарами із ЄС. Наскільки українські виробники готові до такої конкуренції?

- Значною мірою про таку готовність можна говорити і зараз. Однак, що дуже важливо – зараз українські виробники експортують в основному сировину. Зауважу – сировину високої якості, що визнано світом. Однак наше завдання – сприяти розвитку експорт продукції із більшою вагою доданої вартості. Питання нашої конкуренції можна описати таким порівнянням. Ви вмієте їздити на велосипеді, але тепер вам необхідно навчитися маневрувати на більшій швидкості. Інакше вас будуть переганяти.

Теж саме і з українськими виробниками. Угода з ЄС для них – це збільшення відповідальності і аз безпечністю продукції, і за її якістю.

Асоціація дає аграріям нові можливості, зокрема – вийти на нові ринки та взяти учать у боротьбі за смаки місцевих споживачів.

Відповідно, українським компаніям необхідно міняти систему свого виробництва та модернізувати його так, щоб унеможливити випуск неякісної продукції. В першу чергу від цього виграє вітчизняний споживач.

-Який відсоток українських виробників вже зараз пройшов всю необхідну сертифікацію, і який – буде готовий до кінця року?

- Ситуація дуже різниться в залежності від сектору. Якщо ми розглядаємо сектор, який вже отримав можливість експорту в Європу, наприклад – виробництво курятини, то там небагато підприємств, але майже всі вони вже експортують свою продукцію в ЄС. Аналогічна ситуація із виробництвом меду, де минулорічну квоту на експорт до ЄС було використано достроково. У цьому секторі підприємства теж вже підтвердили свою відповідність вимогам ЄС.

- Але в більшості секторів ситуація значно гірше! Хто в цьому більш винний: сам бізнес чи уряд?

- Можу відповісти відповідно до свого досвіду. Незважаючи на складності, переваги сертифікації очевидні.

Якщо ти виробляєш дуже якісний цукор, то маєш відповідні сертифікати, то можеш продавати його для кондитерської галузі. Або сертифікат НАССP на крохмаль дозволяє продавати його міжнародним корпораціям для виробництва майонезу. Але проблема в тому, що ця сертифікація вимагає не лише якісної сировини, але й сучасного обладнання на виробництві, а також сучасних технологій.

Саме тому питання «хто більше винний» в принципі не можна ставити. Питання – відповідність названим мною вимог вимагає інвестицій. Починаючи від модернізації виробництва, закінчуючи інвестуванням у кваліфікацію персоналу.

Ці затрати будуть компенсовані набагато вищою ціною на продукцію, набагато стабільнішими та прогнозованими контрактами, довготривалими відносинами із покупцями, а також – більш стабільною валютою цих контрактів.

Але ці інвестиції треба вкласти і вони часто є завеликими для компаній.

-Що тоді пропонує міністерство?

-  Ще минулого рощу ми збирали разом бізнес та банки та шукали можливі інструменти підтримки. Безумовно, для міністерства зараз пріоритет №1 – посівна-2015. Для її забезпечення ми ведемо переговори із банками, як світового, так і національного рівня. По НАССР – те ж саме. Більш того - ми бачимо, що таке вкладення коштів цікаве фінустановам. Вони влаштовують освітні семінари для бізнесу, шукаючи собі потенційних клієнтів. Звичайно, що в першу чергу це стосується середніх підприємств, які вже мають сучасне виробництва, а тому без особливих затрат можуть отримати сертифікати та розпочати експорт до ЄС.

Яяк показує практика, банкам найбільш цікаве фінансування сертифікації компаній, що виробляють нишеві продукти, які мають стабільний попит.

Ці компанії не на слуху, а тому складається враження, що процес отримання сертифікатів українським бізнесом майже не рухається. 

-Але це не стосується малого бізнесу!

- Тут складніше. Часто таким компаніям треба блокуватися, щоб отримати сертифікати. У нас є проект, який фінансує ОЕСД розвитку кооперації. Це дозволить компаніям отримати більш гнучкий доступ до лізингу чи купівлі сільськогосподарської техніки, насіння чи засобів захисту рослин. Але одночасно – таким коопераціям буде простіше разом отримати необхідну сертифікацію для експорту до ЄС.

- Минулого року українські експортери достроково використали річні квоти по ряду позицій. Чи планується почати переговори з ЄС про збільшення цих квот?

-     Як ви знаєте, говорити про збільшення квот можна лише по тим позиціям, де наявне їх повне використання. Використання квот означає, що у країнах ЄС є попит на українську продукцію. 

Це питання вже зараз опрацьовується. Зараз ми проводимо попередні переговори із профільним євро комісаром із міністрами сільського господарства країн ЄС та обговорюємо цю проблему. Ми переконуємо, що підтримка Україні може бути не лише фінансовою – тим більше, що вона обмежена, але й у вигляді розширення квот.

- Які результати таких перемов?

- Ми отримали підтримку таких планів від євро комісара, а також від міністрів Німеччини, Швеції та Литви та Латвії. Це має створити ефект підтримки української заявки.

- А коли можна очікувати офіційного подання такої заявки, і якими будуть українські пропозиції?

- Зараз це питання знаходиться на фінальній стадії обговорення під особистим контролем голови міністерства Олексія Павленка. Основні позицій на перегляд: мед, яблучний та виноградний сік, а також курятина.

Разом із профільними асоціаціями буде визначено обґрунтований обсяг квот, що пропонується, після чого ми почнемо консультації.

 Але все це – питання вже найближчого часу.

- Але одночасно по ряду позицій Україна так і не розпочала експорт…

- Так, і це також об’єкт нашої уваги. По ряду позицій ми маємо нульовий експорт.

Ми маємо визначити причини цього. Це може означати наступне: або ми продаємо продукцію на інших ринках за більшу ціну, або логістичні шляхи занадто складні. Інші можливі причини: ми не виробляємо такого обсягу продукції, щоб імпортувати ,або національний виробник просто не знає проіснує сі можливості. Зараз ведеться робота визначення причин по кожній товарній групі, де ми не використовуємо квоти. 

- Коли Україна може отримати дозвіл на експорт до ЄС молочної та м’ясної продукції?

- Минулого року відбулася перевірка стану вітчизняної молочної галузі. Зараз йде фіналізація їх звіті і можу запевнити – цей звіт дуже добрий. Тому ми виходимо на ситуацію , коли цей звіт буде підтверджено всіма країнами ЄС, після чого ми можемо розпочинати експорт.

Очевидно, що наразі ринок не є сприятливим. Різке скорочення експорту до Росії призвело до перенасичення ринку в Європі, який і до впровадження санкцій не був дефіцитним,  і відповідного зниження цін на молочну продукцію; надмірне виробництво молока поки що до певної міри компенсується «утилізацією» в сухе молоко і масло, але це має свої обмеження. Зниження споживання в Україні також не дозволяє цінам на молоко наздогнати рівень загальної інфляції. Девальвація гривні суттєво погіршує фінансову звітність українських виробників, та тисне на їх зобов’язання у валюті.

Та умови для виробництва молока в Україні є дуже сприятливими. Нам треба багато чого зробити для нарощування потужностей з переробки і створення додаткової вартості для внутрішнього і зовнішніх ринків. Тобто перспективи яскраві – треба працювати.

- Часто говориться, що це – досить оптимістичні заяви. Для порівняння, Хорватія витратила декілька років на отримання дозволів експортувати молочні продукт до ЄС.

- Ми прекрасно розуміємо всі складності цього завдання. Але також розумуємо, що не маємо можливостей зволікати декілька років. Тому завдання стоїть зробити все можливе, але забезпечити найшвидше відкриття європейського ринку для українських молочних продуктів.

-А як щодо м’ясної галузі? Її перевірка теж мала відбутися ще 2014 року?

-  Візит було перенесено у зв’язку із епідеміологічною ситуацією.

Як тільки ситуація із африканським вірусом буде вирішена – візит комісії ЄС відбудеться відразу. 

Відповідні домовленості вже існують.

-Наприкінці розкажіть про минулорічну ситуацію, коли ви були відсторонені від виконання обов’язків відразу після призначення на посаду… 

Відсторонення тривало біля місяця. Ключових обов’язків з мене ніхто не знімав навіть тоді.  Консультації з посадовцями ЄС щодо імплементації норм Угоди про асоціацію тривали постійно.