- Як у нинішніх умовах проходить підготовка до посівної кампанії?- Сьогодні, незважаючи на ситуацію в країні та складні умови роботи самого аграрного відомства, загрози зриву проведення весняних польових робіт немає.- Наскільки забезпечені аграрії насінням, добривами та пально-мастильними матеріалами (ПММ)?

Продовольча паніка, що спостерігалася в останні дні, здатна в лічені години спустошити полиці магазинів. А затягування з початком посівної кампанії може позначитися на постачанні продуктів протягом усього року. Про те, що робиться для запобігання цим загрозам, а також про перспективи вітчизняних сільгоспвиробників цього року кореспонденту «Комерсанта» Олександру Черновалову розповів в.о. міністра аграрної політики і продовольства Микола Присяжнюк.

- Як у нинішніх умовах проходить підготовка до посівної кампанії?

- Сьогодні, незважаючи на ситуацію в країні та складні умови роботи самого аграрного відомства, загрози зриву проведення весняних польових робіт немає.

- Наскільки забезпечені аграрії насінням, добривами та пально-мастильними матеріалами (ПММ)?

- Ми вчора проводили нараду, а сьогодні обдзвонювали регіони: ні кількісної, ні цінової проблеми із забезпеченням аграріїв ПММ, добривами та насінням немає. Зараз ступінь готовності до посівної кампанії навіть вище, ніж у попередні роки. Насінням аграрії забезпечені приблизно на 110%, ПММ − на 70%, добривами − на 80%.

- Скільки необхідно буде пересівати озимих?

- За нашими прогнозами, не більше 500 тис. га (з 7,8 млн га. – «Комерсант»). Це нижче середнього показника за останні 10 років. Тому якщо температура не опуститься нижче -7°C, то загрози того, що озимі постраждають, немає. Вже почався посів ярих у Криму, і сподіваємося, що найближчим часом почнуться весняні польові роботи в усіх південних областях.

- Як зміниться структура посівів в 2014 році?

- У поточному сезоні під зернові буде засіяно 16,8 млн га. Але трохи зміниться структура: збільшаться на 300-400 тис. га посіви кукурудзи за рахунок скорочення площ під жито та озиму пшеницю.

- Чи виконує Україна свої контрактні зобов'язання перед зовнішніми контрагентами?

- Виконує в повному обсязі. Якщо говорити про Державну продовольчо-зернову корпорацію, то в цьому маркетинговому році держкорпорація зобов'язана поставити 4 млн т зернових. 2,7 млн т ми вже поставили, залишилося еще 1,3 млн т. Загрози зриву виконання графіка немає.

- Решта 1,3 млн т зерна закуплено?

- Половину вже закуплено.

- Чи отримала Україна другий транш китайського кредиту, як очікувалося наприкінці 2013 року?

- Перший транш на $1,5 млрд надійшов у грудні 2012 року, а другий ми поки не отримали. Цей транш виділяється на умовах обов'язкової закупівлі китайської товарної продукції на суму $1,5 млрд. Поки такої продукції необхідної нам якості, потрібної аграрному сектору країни, ми не знайшли. Тому зараз гроші знаходяться на рахунках китайського експортно-імпортного держбанку.

- Яку китайську продукцію могли б купити українські аграрії?

- Насамперед це засоби захисту рослин, 90% яких Україна імпортує. Крім того, ми ведемо переговори про спільне виробництво китайських зерновозів на потужностях українських вагонобудівних заводів. Йдеться про комбіновану збірку. Крім цього, ми обговорюємо питання будівництва в Китаї суден класу «ріка-море», щоб повною мірою задіяти логістику щодо Дніпра. Активні переговори тривають і щодо питання будівництва суден-зерновозів типу Panamax.

- Чи в змозі зараз Аграрний фонд виконувати основну покладену на нього функцію − регулювати ціни на українському ринку продовольства?

- Після реорганізації на Аграрний фонд були покладені дві функції: товарні інтервенції для регулювання цінової ситуації та зберігання зернових. У період ажіотажного попиту на борошно, що спостерігався у зв'язку з останніми подіями в країні, Агрофонд зміг збільшити пропозицію на ринку в три-чотири рази. Через створену нещодавно структуру «Агрофінлізинг» ми будемо надавати послугу фінансового лізингу сільгоспвиробникам. Вони зможуть отримувати до 30% коштів від суми придбаної техніки. - Які засоби зараз має Аграрний фонд? - Якщо не помиляюся, у фонду зараз в обороті є сума, еквівалентна $4 млрд.

- А якщо будуть необхідні термінові інтервенції?

- Крім цього, в розпорядженні фонду є 1,2 млн т зерна, крупи, борошно − всі необхідні резерви.

- Останнім часом з'явилися повідомлення про нові спалахи африканської чуми свиней. Які наразі справи з локалізацією цього захворювання?

- Погано. Тримаємося з останніх сил. Луганська область на карантині. На жаль, африканська чума з'явилася в Євросоюзі − в Польщі. Ми в оточенні. Добре, що хвороба поки не торкнулася домашніх тварин, а тільки диких. Дикі кабани мігрують без урахування кордонів. Тому в Луганській області ми прийняли рішення про 100-відсоткову депопуляцію дикого кабана.

- Чи може це призвести до повної заборони експорту української свинини?

- Поки ми маємо повну заборону від Російської Федерації. Ведемо переговори про те, щоб РФ дозволила постачання з тих регіонів, які вільні від загрози розповсюдження африканської чуми.

- Скільки потрібно коштів і часу, щоб повністю впоратися з цією хворобою?

- Побороти цей вірус дуже складно. Наприклад, Росія вже витратила на боротьбу з ним і ліквідацію наслідків 100 млрд руб. Але досі в цій країні немає навіть натяку на те, що хвороба локалізована. Наше завдання полягає в тому, щоб тримати ситуацію під контролем, моніторити жорстко та безжально, а головне − швидко вживати заходи у разі виявлення спалаху захворювання.

- Як ситуація з послабленням національної валюти позначається на продовольчому ринку? До чого це може привести?

- Цінові коливання, які зараз спостерігаються, дещо більш значні, ніж у минулому і позаминулому роках. Вони викликані девальвацією гривні і, як наслідок, подорожчанням імпортних продуктів. Звичайно, позначається на цінах і подорожчанні пального та засобів захисту рослин.

- Чи переглянуто прогноз з експорту зерна?

- Прогноз не змінений − близько 32-33 млн т.

- Що роблять у міністерстві для відновлення постачання продукції компаній Roshen і «Миронівський хлібопродукт» на російський ринок?

- «Миронівський хлібопродукт» усунув усі зауваження. Що ж до Roshen, то я вчора розмовляв з керівництвом компанії, а також із представниками РФ. Ситуація, як і раніше, неясна.

- У чому проблема? Коли вона буде вирішена?

- Проблема стара і зрозуміла. На сьогоднішній день ми хочемо більш конкретних зауважень і більш конкретних вимог, але нам про них не повідомляють. Щодо «Миронівського хлібопродукту» Росспоживнагляд пішов нам назустріч, і ми домовилися, що нашу службу інформуватимуть, якщо з'являться якісь нові зауваження, щоб можна було усунути порушення без додаткової інспекції ветеринарів. Я вважаю, що це правильний цивілізований підхід. Якби постачання для цього підприємства були повністю заборонені, знадобилося би близько семи місяців, щоб почати все спочатку.

- Коли почнуться постачання − на цьому або на наступному тижні?

- За півгодини у мене буде керівництво «Миронівського хлібопродукту», і вони скажуть, коли будуть готові.

- А коли українська м'ясна продукція почне постачатися до Китаю та на інші азійські ринки?

- Група китайських ветеринарів саме зараз працює в Україні. До березня вони будуть знайомитися з діяльністю місцевих підприємств. Сподіваюся, що потім через місяць-півтора наші компанії отримають всі необхідні дозволи. Ми також пов'язуємо великі надії з ринком Саудівської Аравії, куди ми не могли постачати м'ясну продукцію протягом останніх восьми років. Для того щоб постачання відновилися − а це стосується в першу чергу яловичини і свинини, − необхідно скасувати експортне мито на живу худобу. Щойно Верховна Рада на це піде, для нас відкриються великі ринки Близького Сходу та країн Перської затоки. Як тільки робота парламенту ввійде в нормальне русло, ми будемо намагатися вирішити це питання.

- Чи варто очікувати в поточному році зростання цін на спирт?

- Цього року потрібно чекати не зростання цін на спирт, а зростання його виробництва. І найголовніше − збільшення експорту спирту. А я буду виступати за те, щоб ціни на спирт були знижені і почався його експорт.

- До яких країн ми могли б експортувати спирт?

- До країн СНД. Раніше ми постачали його на ринки країн Європи.

- Цього року так і не запрацював закон про обов'язкове додавання біопалива в бензин. При цьому частина заводів була модернізована саме для випуску цієї продукції. Що буде з ними?

- Наші підприємства готові дати ту кількість біоетанолу, яка необхідна для того, щоб виконати норму про його вміст у бензині на рівні не менше 5%. Але, на жаль, паливні компанії поки не можуть дотримуватися цієї умови, особливо це стосується імпортних бензинів.

- Як ви вважаєте, в поточному році ця обов'язкова норма запрацює?

- Це відбудеться, щойно Міненерго зробить необхідні кроки. А ми будемо вимагати цього на кожному засіданні Кабміну.

- Торік ви заявляли, що міністерство підготувало законодавчі зміни, які дозволять виробляти та продавати ГМО-насіння в Україні. Коли така продукція може надійти на ринок?

- Ось чекаємо. До тих пір, поки ми не отримаємо повного схвалення всіх асоціацій сільгоспвиробників і висновків Академії наук про всі плюси та мінуси цієї продукції, рішення прийматися не буде. Поки цей процес затягується.