КОНЦЕПЦІЯ Загальнодержавної цільової програми селекції у тваринництві
25.01.2010 16:33
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від _________________ 2010 р. №
Київ
Про схвалення
Концепції Загальнодержавної цільової
програми селекції у
тваринництві на період до 2020 року
1. Схвалити Концепцію
Загальнодержавної цільової програми селекції у тваринництві
на період до 2020 року, що додається.
Визначити Міністерство аграрної політики державним замовником
Програми.
2. Міністерству
аграрної політики разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити і
подати у шестимісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Загальнодержавної цільової програми
селекції у тваринництві на період до 2020 року.
Прем'єр-міністр
України Ю.
ТИМОШЕНКО
|
|
СХВАЛЕНО
розпорядженням
Кабінету Міністрів України
від___________
2010 р. № ____
|
Проект
КОНЦЕПЦІЯ
Загальнодержавної цільової програми селекції у тваринництві
на період до 2020 року
Визначення проблеми,
на розв’язання якої спрямована Програма
Основним завданням
галузі тваринництва є виробництво продуктів харчування в обсягах достатніх для забезпечення населення
країни та формування необхідного експортного потенціалу. Головною проблемою розвитку галузі є втрата
економічної заінтересованості у веденні тваринництва, внаслідок чого відбулося значне скорочення
поголів’я сільськогосподарських тварин та зменшення обсягів виробництва продукції тваринництва.
Наявність поголів’я
худоби та птиці в усіх категоріях господарств
(на 01.01, тис.
гол.)
|
Роки
|
Велика рогата
худоба
|
Свині
|
Вівці
|
Коні
|
Птиця всіх
видів
|
|
усього
|
у т.ч.
корів
|
|
1991
|
24623,4
|
8378,2
|
19426,9
|
8418,7
|
738,4
|
246104,2
|
|
2002
|
9421,1
|
4918,1
|
8369,5
|
1965,0
|
693,4
|
136811,0
|
|
2003
|
9108,4
|
4715,6
|
9203,7
|
1984,4
|
684,3
|
147445,4
|
|
2004
|
7712,1
|
4283,5
|
7321,5
|
1858,8
|
637,1
|
142373,8
|
|
2005
|
6902,9
|
3926,0
|
6466,1
|
1754,5
|
590,9
|
152783,2
|
|
2006
|
6514,1
|
3635,1
|
7052,8
|
1629,5
|
554,8
|
161993,5
|
|
2007
|
6175,4
|
3346,7
|
8055,0
|
1617,2
|
534,3
|
166531,0
|
|
2008
|
5490,9
|
3095,9
|
7019,9
|
1678,6
|
497,5
|
169290,3
|
|
2009
|
5079,0
|
2856,3
|
6526,0
|
1726,9
|
465,8
|
177555,9
|
|
Зменшення
поголів’я
тварин, разів
(порівнюється
поголів’я на 01.01.2009 до 01.01.1991)
|
4,8
|
2,9
|
5,1
|
4,9
|
1,6
|
1,4
|
Наявність поголів’я
худоби та птиці в сільськогосподарських підприємствах
(на 01.01, тис.
гол.)
|
Роки
|
Велика рогата
худоба
|
Свині
|
Вівці
|
Коні
|
Птиця всіх
видів
|
|
усього
|
у т. ч.
корів
|
|
1991
|
21083,3
|
6191,6
|
14071,2
|
7165,5
|
700,9
|
132966,6
|
|
2002
|
4663,3
|
1675,2
|
2906,5
|
390,3
|
218,0
|
35163,2
|
|
2003
|
4193,8
|
1401,8
|
3390,8
|
362,1
|
189,6
|
41704,8
|
|
2004
|
3165,0
|
1100,0
|
2272,7
|
300,7
|
143,9
|
42262,8
|
|
2005
|
2690,6
|
949,9
|
2098,5
|
270,9
|
114,8
|
50557,3
|
|
2006
|
2491,8
|
866,2
|
2602,4
|
270,9
|
98,1
|
66625,3
|
|
2007
|
2294,6
|
764,0
|
3257,4
|
283,2
|
84,4
|
72219,0
|
|
2008
|
1926,8
|
678,6
|
2869,5
|
301,2
|
66,5
|
80124,3
|
|
2009
|
1720,1
|
624,3
|
2730,9
|
300,1
|
54,9
|
87973,7
|
|
Зменшення
поголів’я
тварин, разів
(порівнюється
поголів’я на 01.01.2009 до 01.01.1991)
|
12,3
|
9,9
|
5,2
|
23,9
|
12,8
|
7,5
|
Найгострішими проблемами залишаються відсутність у більшості суб’єктів господарювання мотивації до
нарощування поголів’я сільськогосподарських тварин та збільшення обсягів виробництва продукції
тваринництва. Поряд з цим, промислове тваринництво використовує спеціалізовані, високопродуктивні
генотипи імпортної селекції, що призводить до втрати генотипів вітчизняної селекції та виникнення
проблеми суттєвого зменшення генетичного різноманіття, зниження резистентності тварин та суттєвої
залежності від імпорту племінних (генетичних) ресурсів.
Зважаючи на те, що здійснення комплексу робіт з поліпшення племінних і продуктивних якостей тварин –
один з вирішальних факторів у підвищенні рентабельності виробництва продукції тваринництва, існує
нагальна потреба створення сучасної вітчизняної системи селекції для формування власної племінної бази,
яка б забезпечувала конкурентоспроможність галузі за умови збереження біологічного та генетичного
різноманіття, формування власного експортного потенціалу племінних (генетичних) ресурсів.
Для забезпечення високих темпів
генетичного прогресу за рахунок об’єднання зусиль усіх суб’єктів господарювання необхідно застосовувати
досвід роботи країн з розвинутим тваринництвом, де успішно використовуються ефективні системи збору,
обробки селекційно-генетичної інформації за підконтрольним поголів’ям племінних тварин тощо.
Європейською асоціацією тваринників (ЕААР), Міжнародною молочною федерацією (ІDF) та Міжнародним
комітетом по обліку в тваринництві (ICAR) за підтримки FAO створено міжнародну службу з оцінки
плідників з метою накопичення та використання результатів генетичної оцінки, отриманої більш ніж у 30
країнах. Наразі такі організації створені за видами та напрямами продуктивності тварин: молочне та
м'ясне скотарства, конярство тощо, здійснюють менеджмент на рівні окремих господарств та використовують
засоби електронного зв’язку. Діяльність міжнародних організацій базується на певних національних
вимогах країн – учасників.
В
Україні проводилась відповідна робота з формування законодавчої бази. Прийняття 19 лютого 2004 року
Закону України “Про Загальнодержавну програму селекції у тваринництві на період до 2010 року”
регламентувало організаційні, науково-методичні аспекти
селекційно-племінної справи у тваринництві та її фінансову підтримку з боку держави, а реалізація таких
заходів дозволила зберегти національну систему селекції у тваринництві, стимулювала розвиток племінної
справи як основи генетичного поліпшення існуючих і створення нових вітчизняних селекційних досягнень у
тваринництві та забезпечила збереження значної частини племінних (генетичних) ресурсів необхідної для
відновлення поголів’я сільськогосподарських тварин.
Проте, існуюча в нинішніх правових рамках система селекції у тваринництві за окремими параметрами
(система збору інформації, методологія оцінки племінної цінності тварин, ведення обліку продуктивності
тварин, визнання селекційних досягнень тощо) не відповідає міжнародним стандартам. Крім цього, відсутня
участь України в міжнародних структурах з тваринництва, що унеможливлює експорт племінних (генетичних)
ресурсів.
Така ситуація призвела до певних
переваг закордонних порід, типів, груп тварин над вітчизняними, що сприяло збільшенню імпорту і
часткової або повної втрати впливу племінних підприємств на галузі тваринництва (промислове м'ясне та яєчне птахівництво, свинарство, спортивне конярство
тощо).
Вирішення зазначених проблем вимагає розроблення та прийняття Загальнодержавної
цільової програми селекції у тваринництві на період до 2020 року (далі – Програма).
Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання програмним
методом
Основними причинами виникнення проблеми є нестабільний рівень закупівельних цін на продукцію
тваринництва, низька доходність і збитковість її виробництва.
Суттєво впливає на зменшення показника собівартості, на підвищення рентабельності виробництва продукції
тваринництва та її конкурентноздатність якість племінних (генетичних) ресурсів і стан вітчизняної системи
селекції.
Значне скорочення товарного тваринництва – основного споживача племінних (генетичних) ресурсів, призвело
до зменшення виробництва вітчизняних племінних (генетичних) ресурсів, невиконання або низький рівень
виконання селекційних заходів, спрямованих на покращення племінних і продуктивних якостей тварин.
При цьому стан ведення селекційно-племінної роботи у тваринництві на даний час характеризується такими
проблемами:
відсутність функціонування єдиної системи селекції у тваринництві;
недосконалість інформаційних технологій для проведення моніторингу, оперативного контролю та координації
з ведення селекційно-племінної справи у тваринництві;
застосування морально застарілих технологій як виробництва продукції так і ведення селекційного
процесу;
недосконалість і невідповідність ряду нормативно-правових актів для виконання сучасних завдань у племінному тваринництві, ринковим відносинам і ціновій
політиці;
недосконалість механізму державного регулювання імпорту племінних (генетичних) ресурсів;
недосконалість системи оцінки та визначення племінної цінності тварин;
недосконалість системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з
селекційно-племінної справи у тваринництві;
відсутність сучасного технічного та лабораторного обладнання для проведення певних видів робіт та
досліджень, що використовується в селекційно-племінній справі у тваринництві.
Мета Програми
Метою Програми є створення умов для сталого розвитку, підвищення економічної ефективності та
конкурентоспроможності галузі, формування експортного потенціалу племінних (генетичних) ресурсів шляхом
забезпечення стабільного удосконалення генофонду тваринництва за умови підтримання його генетичного
різноманіття, через оптимізацію завдань і напрямів селекційно-племінної справи у тваринництві, створення
ефективної організаційної структури збору і обробки селекційної інформації, удосконалення шляхів і
засобів їх державної підтримки.
Визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих
варіантів
Можливі три варіанти розв’язання проблеми.
Перший варіант передбачає забезпечення збільшення виробництва продукції тваринництва та племінних
(генетичних) ресурсів без розроблення та прийняття Програми за умови надання державної підтримки для
відновлення поголів’я тварин іншим шляхом. Зважаючи, що промислове тваринництво використовує
спеціалізовані, високопродуктивні генотипи імпортної селекції основна частина поголів’я тварин буде
відновлена за рахунок імпорту та його розповсюдження у наступних поколіннях. Цей варіант зупинить
створення вітчизняної конкурентоспроможної галузі, формування власного експортного потенціалу племінних
(генетичних) ресурсів та національної системи селекції, що призведе до знищення генофонду вітчизняних
порід і ставить під загрозу існування окремих галузей тваринництва в Україні, оскільки функціонування
такої системи буде залежати від неконтрольованої з боку нашої держави цінової та епізоотичної ситуації.
Другий (оптимальний) варіант передбачає розроблення та прийняття Програми, що забезпечить створення
правових, фінансових і організаційних умов для забезпечення збільшення виробництва продукції тваринництва
та племінних (генетичних) ресурсів шляхом створення конкурентоспроможності галузі за умови збереження
біологічного та генетичного різноманіття, формування власного експортного потенціалу племінних
(генетичних) ресурсів, створення власної національної системи селекційно-зоотехнічних та
організаційно-господарських заходів на рівні світових стандартів, що на 70-90 відсотків забезпечить
внутрішній ринок власними племінними (генетичними) ресурсами. При цьому варіанті буде забезпечено суттєве
зменшення залежності вітчизняних товаровиробників від імпорту племінних (генетичних) ресурсів, що
сприятиме сталому підвищенню економічної ефективності галузі та розвитку соціальної сфери
села.
Третій варіант передбачає незмінність умов, що існують у галузі тваринництва, а вирішення проблеми без
розроблення і прийняття Програми та надання державної підтримки. Цей варіант призведе до поступового занепаду галузі та знищення
вітчизняного тваринництва, що зумовить подальший занепад села.
Шляхи і способи розв’язання
проблеми
Проблему передбачається розв’язати під час виконання Програми за умови державної підтримки через
створення та удосконалення правових і організаційних умов її реалізації, а саме:
формування вітчизняної сучасної системи ведення племінної справи у тваринництві, яка відповідає
міжнародним стандартам;
удосконалення механізму
надання державної підтримки та розробки порядку використання коштів державного бюджету України на
виконання Програми відповідно до визначених пріоритетів з урахуванням вимог Світової організації
торгівлі;
удосконалення законодавчої бази, що регламентує проведення робіт із збереження генофонду і підтримання
генетичної різноманітності в тваринництві, створення інформаційних автоматизованих баз даних про племінні
(генетичні) ресурси, суб’єктів племінної справи у тваринництві та селекційні досягнення у тваринництві
для збору та обробки відповідної інформації, функціонування
єдиної системи контролю походження, генетичної
ідентичності племінних тварин, використовуючи базу існуючої державної автоматизованої інформаційної
системи Єдиного державного реєстру тварин та галузевих наукових установ Української академії аграрних
наук тощо.
Оптимальними способами розв’язання проблеми є:
розширення прав Головної державної племінної інспекції для здійснення контролю за дотриманням вимог
законодавства з племінної справи у тваринництві, імпортом племінних (генетичних) ресурсів та
використанням бюджетних коштів на виконання Програми;
оптимізація обсягів та напрямів надання фінансової підтримки для реалізації Програми;
забезпечення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з племінної
справи;
запровадження офіційного племінного
обліку за галузями тваринництва та створення контролер-асистентської і експерт-бонітерської
служб;
визначення переліку суб’єктів племінної справи у тваринництві –
учасників процесу вдосконалення вітчизняного племінного генофонду;
розроблення та виконання селекційних програм з удосконалення вітчизняного племінного генофонду;
реалізація програми збереження генофонду і підтримання генетичної різноманітності в
тваринництві;
запровадження системи оцінки та визначення племінної цінності тварин згідно з міжнародними вимогами;
відновлення вітчизняної системи селекції плідників;
формування інформаційних автоматизованих баз даних про племінні (генетичні) ресурси, суб’єктів племінної
справи у тваринництві та селекційні досягнення;
здійснення проведення
технічної експертизи проектів реконструкцій або нового будівництва об’єктів племінного тваринництва
щодо їх відповідності технологічним, ветеринарним і зоогігієнічним нормам;
проведення імпорту племінних (генетичних) ресурсів за рахунок бюджетної фінансової підтримки відповідно
до науково обґрунтованих обсягів;
участь офіційних представництв та представників України в міжнародних організаціях;
захист прав на породи тварин та апробація селекційних досягнень відповідно до міжнародних
вимог;
підвищення вимог до нових
селекційних досягнень у тваринництві щодо чисельності тварин та консолідованості селекційних
ознак;
діяльність громадських організацій, що займаються племінною справою у тваринництві через виконання
певних функцій.
Очікувані результати виконання Програми
Прийняття Програми створить правові передумови для організації ефективної системи управління селекційним
процесом за галузями тваринництва на рівні міжнародних стандартів, участі України в міжнародних
організаціях з тваринництва, зокрема Європейської асоціації тваринників (ЕААР), Міжнародного комітету по
обліку в тваринництві (ICAR), Міжнародного комітету по оцінці бугаїв-плідників (INTERBUL).
Виконання програми сприятиме:
підвищенню генетичного потенціалу продуктивності молочних корів у середньому до 7000 кг молока за
лактацію, середньодобових приростів великої рогатої худоби на відгодівлі до 900-1100 г, свиней на
відгодівлі – до 900 г, овець – до 350-400 г;
збільшенню чисельності племінного поголів’я корів молочного напряму продуктивності до 650 тис., м’ясного
напряму продуктивності – до 100 тис., свиноматок – до 200 тис., вівцематок – до 1.2 млн.;
зростанню обсягу виробництва і реалізації високопродуктивних племінних (генетичних) ресурсів вітчизняної
селекції до 65 тис. телиць та нетелів, 2,1 млн. кнурців і свинок, 200-250 тис. баранчиків і ярок
щороку;
зменшенню залежності галузі від постійного імпорту племінних (генетичних) ресурсів при максимальному
забезпеченню вітчизняними племінними (генетичними) ресурсами;
створенню передумов для експорту племінних (генетичних) ресурсів;
забезпеченню збільшення виробництва валової продукції тваринного походження на рівні показників
продовольчої безпеки, зокрема 4 млн. тонн м’яса, 20 млн. тонн молока і 17 млрд. штук яєць;
підвищенню зайнятості працездатного
населення.
Оцінка фінансових, матеріально-технічних та трудових ресурсів, необхідних для виконання
Програми
Фінансування заходів Програми передбачається здійснювати за рахунок коштів державного бюджету,
вітчизняних виробників племінних (генетичних) ресурсів, інвесторів та інших джерел, передбачених законом.
Обсяг бюджетного фінансування визначатиметься щороку під час складання проекту державного бюджету України на відповідний рік.
Орієнтовний обсяг фінансування Програми становить 6,7 млрд. гривень, у тому числі за рахунок коштів
державного бюджету – 4,5 млрд. грн., інших джерел –2,2 млрд.
гривень.
Під час виконання Програми очікується підвищення зайнятості працездатного населення та створення понад 1000 додаткових робочих місць.
Законів України “ Про племінну справу у тваринництві”, ,,Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року” та інших законодавчих актів.
Бюджетна підтримка галузі тваринництва за останні роки (тис. грн.)
|
Галузь
|
Роки
|
|
2001
|
2002
|
2003
|
2004
|
2005
|
2006
|
2007
|
2008
|
|
молочне скотарство
|
12734,8
|
6654,7
|
34567,5
|
35085,2
|
48667,0
|
47279,6
|
57396
|
59687
|
|
м'ясне скотарство
|
1096,9
|
805,4
|
2364,3
|
292,5
|
3090,0
|
2976,1
|
2227,2
|
2391,0
|
|
свинарство
|
3499,6
|
640,7
|
5771,9
|
9063,0
|
21502,5
|
16313,4
|
14976,2
|
14532,7
|
|
вівчарство
|
817,0
|
154,3
|
1897,8
|
1688,8
|
2303,1
|
2743,6
|
5263,8
|
7114
|
|
конярство
|
2015,6
|
954,7
|
4038,2
|
28368,5
|
3582,8
|
3884,2
|
12446,0
|
4658,8
|
|
птахівництво разом:
|
12386,6
|
5429,7
|
25081,7
|
35210,5
|
19132,1
|
21166,2
|
25150,0
|
13310,9
|
Наявність поголів’я худоби та птиці в усіх категоріях господарств
(на 01.01, тис. гол.)
|
Роки
|
Велика рогата худоба
|
Свині
|
Вівці
|
Коні
|
Птиця всіх видів
|
|
усього
|
корів
|
|
1991
|
24623,4
|
8378,2
|
19426,9
|
8418,7
|
738,4
|
246104,2
|
|
2002
|
9421,1
|
4918,1
|
8369,5
|
1965,0
|
693,4
|
136811,0
|
|
2003
|
9108,4
|
4715,6
|
9203,7
|
1984,4
|
684,3
|
147445,4
|
|
2004
|
7712,1
|
4283,5
|
7321,5
|
1858,8
|
637,1
|
142373,8
|
|
2005
|
6902,9
|
3926,0
|
6466,1
|
1754,5
|
590,9
|
152783,2
|
|
2006
|
6514,1
|
3635,1
|
7052,8
|
1629,5
|
554,8
|
161993,5
|
|
2007
|
6175,4
|
3346,7
|
8055,0
|
1617,2
|
534,3
|
166531,0
|
|
2008
|
5490,9
|
3095,9
|
7019,9
|
1678,6
|
497,5
|
169290,3
|
|
2009
|
5079,0
|
2856,3
|
6526,0
|
1726,9
|
465,8
|
177555,9
|
Наявність поголів’я худоби та птиці в сільськогосподарських підприємствах (на 01.01, тис.
гол.)
|
Роки
|
Велика рогата худоба
|
Свині
|
Вівці
|
Коні
|
Птиця всіх видів
|
|
усього
|
корів
|
|
1991
|
21083,3
|
6191,6
|
14071,2
|
7165,5
|
700,9
|
132966,6
|
|
2002
|
4663,3
|
1675,2
|
2906,5
|
390,3
|
218,0
|
35163,2
|
|
2003
|
4193,8
|
1401,8
|
3390,8
|
362,1
|
189,6
|
41704,8
|
|
2004
|
3165,0
|
1100,0
|
2272,7
|
300,7
|
143,9
|
42262,8
|
|
2005
|
2690,6
|
949,9
|
2098,5
|
270,9
|
114,8
|
50557,3
|
|
2006
|
2491,8
|
866,2
|
2602,4
|
270,9
|
98,1
|
66625,3
|
|
2007
|
2294,6
|
764,0
|
3257,4
|
283,2
|
84,4
|
72219,0
|
|
2008
|
1926,8
|
678,6
|
2869,5
|
301,2
|
66,5
|
80124,3
|
|
2009
|
1720,1
|
624,3
|
2730,9
|
300,1
|
54,9
|
87973,7
|
|
Нормативно-правова робота
