Критика на адресу ДП"Костопільського ветсанзаводу"

У 80-х роках минулого століття в Україні щороку будувалось 2-3 ветсанзаводи. Всього було побудовано 37 таких підприємств. В кожній області працював один або два ветсанзаводи, а в Одеській області таких заводів було три. Ветсанзаводами України щорічно утилізовувалось 350-370 тис. тонн загиблих тварин та відходів тваринного походження, при цьому вироблялось 65-70 тис. тонн м’ясо-кісткового борошна..

Ветсанзаводи завжди були збитковими і отримували з бюджету кошти на часткове відшкодування витрати на збір, заготівлю, утилізацію відходів тваринного походження.

У 90-х роках фінансування заводів з держбюджету зменшилось, як наслідок коштів на будівництво та реконструкцію не вистачало. Наслідком цього стало те, що в 2004 році із 37 заводів діючими залишились 24, інші 13 в той чи інший спосіб чи інший спосіб було приватизовано. Ні один із приватизованих заводів не розпочав виробничо-господарську діяльність.

З метою розв'язання проблеми належної утилізації та переробки відходів  тваринного походження, неякісних харчових продуктів та продовольчої  сировини, виникнення якої зумовлено різким  погіршенням технічного та економічного стану державних спеціалізованих ветеринарно-санітарних  заводів

була прийнята постанова Кабінету Міністрів України від19 серпня 2004 року             № 1059 «Про затвердження Державної програми реконструкції та модернізації державних спеціалізованих ветеринарно-санітарних заводів на 2005-2010 роки» (далі – Програма). Програма передбачала 2 етапи проведення: І етап (2005-2007 рр.) 14 ветсанзаводів з загальною сумою фінансування 59,5 млн. грн., та ІІ етап (2008-2010 рр.) 9 ветсанзаводів з загальною сумою фінансування 36,0 млн. гривень. І етап профінансований повністю. Фінансування ІІ етапу розпочалося у 2008 році і було направлено на заводи 20,0 млн. гривень. Недофінансування Програми склало 16 млн. грн.  Крім фінансування Програми, з Держбюджету виділялись кошти на часткову компенсацію виробничих  витрат. Розмір таких асигнувань за 2008-2012 р. в сумі становив 89 млн. грн. Крім того, кошти від реалізації м'ясо кісткового борошна виробленого ветсанзаводами (реалізувалось 28-30 тис.тон) використовувались на виробничі потреби ветсанзаводів. В цей час всі ветсанзаводи були юридичними особами та управлялись Українською господарською асоціацією «Укрветсанзавод».

        Внаслідок відсутністі належного управління та ефективного контролю за діяльність ветсанзаводів,незважаючи на значні витрати з Державного бюджету на реалізацію Програми та часткове відшкодування виробничих витрат, в 2011 році в Україні нараховувалось 24 ветсанзаводи, які працювали на енергомісткому, морально застарілому технологічному обладнанні ( обладнання спрацьоване на 80-90 відсотків), яке не забезпечувало належної утилізації відходів.  При цьому, слід зазначити, що робота ветсанзаводів на морально зношеному та застарілому обладнанні негативно впливає на екологічну та епізотичну ситуації в регіоні.

         Крім того продукція ( м’ясо-кісткове борошно) утворене при утилізації мала низьку якість та низьку конкурентоспроможність як на внутрішньому так і на зовнішніх ринках.

         На низькому рівні знаходилась логістика відходів з підприємств на ветсанзаводи, внаслідок чого підприємства не могли своєчасно утилізувати відходи.

        Утворилась заборгованість по заробітній платі, перед пенсійним фондом, податковою, газопостачальними організаціями.

        Крім того, в наслідок неправомірних дій під час виробничої діяльності директорів ветсанзаводів (Ковельського, Калинівського, Тернопільського, Тульчинського) притягували до відповідальності та звільняли з посад,  проти інших керівників – Лозівського, Новосанжарського заводів порушувались кримінальні.

         Міністерством аграрної політики та продовольства України було проаналізовано роботу ветсанзаводів в період з 2005 по 2010 рік та з метою створення ефективної системи функціонування та розвитку ветсанзаводів  було утворено Державний концерн «Укрветсанзавод» (Постанова КМУ від 12.01.2011 року № 13) який в послідуючому реорганізовано в Державне підприємство «Укрветсанзавод».( Постановою КМУ від 29 жовтня 2012 р. № 1147)

          До складу підприємства увійшли 18 ветеринарно-санітарних заводів, побудованих у 80-х роках минулого століття, які потребують модернізації до сучасних вимог, зобов’язання по заборгованості, по заробітній платі, перед пенсійним фондом, податковою, газопостачальними організаціями, які виникли у ветсанзаводів, що були юридичними особами. Крім того, в зв’язку з економічною ситуацією в країні, витрати з Державного бюджету на часткову компенсацію часткове відшкодування витрати на збір, заготівлю, утилізацію відходів тваринного походження в 2013 році були значно зменшені. Така ситуація негативно вплинула на роботу ДП "Укрветсанзавод" в 2013 році, особливо щодо своєчасних розрахунків за використаний газ.

Так, на сьогодні дійсно існує проблеми з утилізацією відходів тваринного походження на деяких філіях ДП "Укрветсанзавод", пов’язані в першу чергу з відключенням газопостачання в зв’язку з заборгованістю. Наразі Міністерством аграрної політики та продовольства вживаються вичерпні заходи направленні на забезпечення належного функціювання філій, зокрема щодо затвердження зокрема щодо затвердження бюджетної програми 2801200 КЕКВ 2281 відповідно до якої частково відшкодовуються витрати на збір, заготівлю, утилізацію небезпечної сировини  та проводиться робота по відновленню безперебійного постачання газу на філії.

Слід зазначити, що з метою гармонізації вітчизняного законодавства до вимог міжнародних стандартів Міністерством аграрної політики та продовольства України розроблено проект Закону України "Про побічні продукти тваринного походження, що не призначені для споживання людиною" (далі - проект Закону).

Прийняття  цього закону покликане забезпечити гармонізацію вітчизняного законодавства в сфері поводження з відходами тваринного походження до  вимог міжнародного законодавства (Регламентів ЄС №1069/2009 та № 142/2011).

Метою проекту Закону є:

- визначення основних принципів, пріоритетів та ключових завдань формування збалансованої державної політики у сфері поводження з побічними продуктами тваринного походження;

- врегулювання відносини між суб’єктами господарювання, що пов’язані з утворенням, збиранням, перевезенням, зберіганням, обробленням, переробкою (переробленням), утилізацією, видаленням побічних продуктів тваринного походження,

- визначення вимог направлених на зменшення ризиків для здоров’я людей і тварин, які становлять побічні продукти тваринного походження,  на різних етапах - від утворення та збору до використання, утилізації або видалення таких продуктів.

   У разі прийняття цього Закону  та підзаконних актів, будуть встановлені чіткі правила та вимоги як для підприємств які займаються збиранням, перевезенням, зберіганням, обробленням, переробкою (переробленням), утилізацією, видаленням побічних продуктів тваринного походження так  і для підприємств, на яких утворюються відходи, що в свою чергу значно зменшить негативний вплив побічних продуктів тваринного походження непризначених для споживання людиною на екологічну та епізоотичну ситуацію та покращить інвестиційний клімат у цій сфері.

Для ефективного впровадження міжнародних стандартів, провинна                    функціювати єдина організація, яка б володіла необхідними вимогами та могла б поетапно забезпечити впровадження на усіх ветсанзаводах міжнародно визнаних вимог.

        Крім того, Міністерством аграрної політики та продовольства України, Державною ветеринарною та фітосанітарною службою України та ДП "Укрветсанзавод" розробляється концепція розвитку, переоснащення, вдосконалення техніко-технологічної бази існуючих потужностей (заводів), будівництва нових «ветсанзаводів» та ефективного їх функціювання. Яке базуватиметься на приведенні у відповідність до міжнародних стандартів,  вимог щодо поводження з відходами, в тому числі і технічні вимоги до ветсанзаводів,  створенні сприятливого інвестиційного клімату та залученні інвестицій для функціювання