Ветеринари десяти країн обговорили у Києві проблеми подолання сказу

09.07.2010 13:24

Впродовж 6-8 липня 2010 р. у Києві відбувся міжнародний семінар «Епідеміологічна ситуація та стратегія боротьби зі сказом», організований ГД САНКО. Метою семінару було обговорення питань щодо посилення контролю та розповсюдження хвороби в країнах-членах ЄС. Учасники семінару – координатори та експерти у сфері боротьби зі сказом з Франції та Румунії, України та Росії, Великобританії та Туреччини, Бельгії та інших країн поділилися набутим досвідом та узгодили наступні дії, спрямовані на подолання поширення епідемії.

Сказ – надзвичайно небезпечна, гостра вірусна хвороба тварин і людини, яка характеризується ознаками поліенцефаломієліту, паралічами і абсолютною смертністю. Згідно оцінки ВООЗ сказ входить у п’ятірку найбільш небезпечних зооантропонозів (спільні для тварин і людей), що завдають величезні соціально-економічні збитки

Підсумки роботи семінару були узагальнені на прес-конференції за участю першого заступника Голови Держкомветмедицини України В. Горжеєва та представників ГД САНКО Тьєррі Чалуса та Панайотіса Діметріу.

На території Росії, Білорусі та України Євросоюз планує створити буферну зону захисту від сказу. Про це повідомив Тьєррі Чалус. За його словами, ситуація зі сказом в Європі набагато покращилася за останні 10 років завдяки профілактичним заходам. Т. Чалус додав, що в деяких країнах хворобу вдалося абсолютно викоренити, проте небезпечними залишаються ті країни ЄС, які розташовані вздовж кордонів з країнами Азії та Східної Європи.

В Європі понад 30 років триває епізоотія сказу природного типу, основними джерелами якої є дикі м’ясоїдні тварини, головним чином – лисиці. З кінця дев’яностих років минулого століття епіцентр сказу в Східній Європі перемістився на територію Польщі (2001-2002рр.), Хорватії (2003р.) і далі на схід - Російська Федерація, Республіка Бєларусь, Україна, Латвія.

Складна епізоотична ситуація щодо сказу в Україні вимагає комплексу рішучих заходів та посилення науково-методичного забезпечення тому Держкомветмедицини та Українською академією аграрних наук (УААН) затверджена галузева “Програма оздоровлення території України від сказу на 2008 – 2015 роки”, яка була розроблена Інститутом ветмедицини УААН з урахуванням європейського досвіду боротьби з цією хворобою, її епізоотологічні особливості в Україні, результати застосування рекомбінантної вакцини для імунізації диких м’ясоїдних тварин „Броварабіс – VRG” вітчизняного виробництва.

В Україні на профілактику сказу серед диких тварин в 2010 р. потрібно від 40 до 50 млн грн. Про це на прес-конференції повідомив перший заступник Голови Державного комітету ветеринарної медицини України Володимир Горжеєв. За його словами, ці гроші потрібні для закупівлі вакцини, на роботу спеціалістів. Він повідомив також, що потрібно починати боротьбу з цим захворюванням саме з диких тварин, адже вони є основним джерелом сказу. В.Горжеєв повідомив, що захворюваність серед тварин на сказ за 5 міс. 2010 р. зросла в 2,8 рази порівняно з аналогічним періодом минулого року. Одна з основних причин росту захворюваності на сказ - це недостатнє фінансування заходів з профілактики та боротьби із захворюванням. В.Горжеєв зазначив, що найбільш потерпає від сказу є Східна Україна.

За матеріалами прес-служби Держкомветмедицини